Зайва вага і її вплив на мозок – тема, яка цікавить людство давно.
Наш мозок бере участь у всьому, що ми робимо – як ми думаємо, як діємо, що відчуваємо. Мозок – орган розсудливості і новаторських ідей. Якщо наш мозок здоровий, то і ми відповідно здорові. Якщо мозок хворіє, не залежно з якої причини, будь-то операція на мозку, токсичні впливи або неправильне і недостатнє харчування, то і ми природно теж – сумуємо і втрачаємо енергію і життєві сили.
Ні для кого не секрет, що наркотики і алкоголь згубно впливають на мозок, проте не меншої шкоди завдає нашому мозку ожиріння. Проведені дослідження вказують, що у людей з ожирінням обсяги мозку і його діяльність менше, ніж у у людей зі стрункою фігурою.
Так само на порівнянні знімків МРТ – мозкова тканина у людей із зайвою вагою виглядає на 10 років старше, ніж у однолітків з більш худою фігурою.
Напрошується невтішний висновок – ожиріння наближає старість!
Ожиріння так само відіграє велику роль в заторможенні пізнавальних здібностей мозку. Вивчення ожиріння і його впливу на мозок відкриває можливість вирішення проблем зайвої ваги, адже всі ми знаємо, що мозок – це головний орган, який регулює основні функції організму.
Давайте уявимо ситуацію, де у нас стоїть вибір між корисною і дієтичною їжею і шматочком торта. Чому відбувається так, що в більшості випадків ми вибираємо друге? Ні для кого не секрет, що перший варіант більш корисний для нашої фігури і організму. Однак мозок обирає другий варіант, ставлячи в пріоритет вміст в ньому поживних речовин.
Дослідження мозку на МРТ визначають, яка частина його (мозку) отримує найбільший приплив крові, при перегляді смачних і красивих страв. Пацієнти, яким зробили хірургічну операцію (бандажування, шунтування шлунку), і втратили чверть своєї ваги стверджують: сигнали про голод йдуть «з голови».
При вивченні пацієнтів після операції відзначено, що переглядаючи ілюстрації з улюбленими і смачними стравами, в центрах мозку відповідаючих за апетит, відбувається зниження активізації. Сприйняття мозку на візуальні сигнали змінюється і пацієнт вживає менші порції.
Ожиріння змінює структуру мозку, викликаючи атрофію і, як наслідок, порушення пам’яті.
Ожиріння на тлі хронічного стресового стану викликає формування артеріальної гіпертензії, порушує вуглеводний обмін – з’являється стомлюваність, запаморочення.
Також одним з механізмів розвитку ожиріння є харчова залежність. Це виражається нав’язливою необхідності в постійних прийомах їжі (голод). Змінюється не тільки поведінку людини, а й звички і навіть характер. Всі дослідження показали взаємний вплив мозку і зайвої ваги один на одного.
Ожиріння на тлі хронічного стресового стану викликає формування артеріальної гіпертензії, порушує вуглеводний обмін – з’являється стомлюваність, запаморочення. Також одним з механізмів розвитку ожиріння є харчова залежність. Це виражається нав’язливою необхідності в постійних прийомах їжі (голод). Змінюється не тільки поведінку людини, а й звички і навіть характер. Всі дослідження показали взаємний вплив мозку і зайвої ваги один на одного.
Ожиріння також викликає в організмі проблеми з диханням, що нерідко призводить до таких захворювань, як синдром гіповентиляції, синдром апное нічного сну. Все це відбувається через накопичення жирової маси в області талії, шиї (в тому числі на стінках гортані). У свою чергу знижується чутливість дихального центру концентрацією вуглекислого газу. В наслідок чого клітини існують в умовах постійної гіпоксії і ацидозу. Обсяги мозку зменшуються, адже клітини, які працюють в стані нестачі кисню гинуть.
